Професії моїх батьків.
Моя мати здобула освіту по спеціалізації швея.
Професія швачки є однією із найдавніших і одночасно однією з найсучасніших і найнеобхідніших людям професій. Результатом праці швачки є одяг: жіночий, чоловічий, дитячий, верхній і легкий тощо.

Виготовлення одягу – одне з найдавніших ремесел. Одягу властиво підкреслювати час, вид діяльності та індивідуальність його власника. Отже, в усі часи люди користувалися одягом, виготовлення якого пов′язано з професією швачки.

У давні часи людина навчилась використовувати для своїх потреб шкіру тварин, обробляти льон і бавовну, ткати полотно, зшивати за допомогою голки та нитки куски шкіри, хутра, тканини.

Предметом праці швачки є деталі різного одягу та напівфабрикати, оздоблювальні матеріали, фурнітура, швейні нитки. Для успішного виконання своїх обов′язків швачка повинна знати будову машини та її призначення, види тканин, послідовність виконання операцій та багато іншого. У процесі виготовлення одягу швачка співпрацює з художником, технологом, кравцем, лекальником та ін.

Наразі ця професія найбільш поширена в швейному та трикотажному виробництві. Праця носить індивідуальний або бригадний характер.

Професійна діяльність швачки за класифікацією відноситься до професій типу «людина – техніка». Для оволодіння професією швачки необхідно мати грунтові знання з хімії, фізики, креслення. У процесі праці швачка повинна вміти підбирати необхідні номери швацьких голок і ниток для виконання різноманітних строчок та швів, заправляти нитки, з′єднувати деталі виробів з різних тканин за допомогою швів.

Вірогідний середній заробіток за професією швачки залежить від форми власності підприємства, кількості та якості продукції, що випускається, кваліфікації працівника. Взагалі, заробітна плата швачки досить висока. Швачка може працювати в акціонерних, комерційних і приватних структурах, тому вірогідність працевлаштування після закінчення навчання досить висока.

Ризик безробіття – мінімальний. Мати професію швачки – означає людині можливість  отримати гідно оплачувану та стабільну роботу. 
Мій батько здобув освіту по спеціалізиції агроном.
Агроном — фахівець сільського господарства з вищою освітою, що володіє всебічними знаннями переважно в галузі землеробства.
Агроном:

• Організовує виробництво сільськогосподарських культур.
• Визначає раціональну структуру посівних площ.
• Розробляє системи сівозміни, внесення добрив і застосування засобів захисту рослин.
• Складає науково обґрунтовані карти обробітку культур і робочі плани на окремі періоди сільськогосподарських робіт і організовує їхнє виконання.
• Застосовує індустріальні прийоми агротехніки.
• Здійснює заходи з одержання високих урожаїв на поливних і осушених землях.
• Ставить і вирішує завдання, пов'язані з організацією насінництва, прогнозуванням одержання нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур.
• Здійснює виробничі досліди й наукові дослідження.
• Організовує зберігання, первинну переробку й реалізацію сільськогосподарських культур.

Фахівець даного профілю працює у фермерських господарствах, інших сільськогосподарських підприємствах і в наукових організаціях як агроном, бригадир, науковий співробітник, керівник відділення й ін.
Повинен знати: загальнобіологічні дисципліни, у тому числі фізіологію рослин і біологічну хімію, мікробіологію, генетику; землеробство, рослинництво, основи селекції й насінництва польових культур; агрохімію, меліорацію; економіку області, підприємства й ін.